карась
Карась, ся́
м.
1) Карась, Carassius vulgaris. Не всі старі щуки карасів хватають. Макс. Ой лин та карась у ятері трепетавсь. н. п.
2) Названіе вола цвѣта оперенія куропатки. КС. 1898. VII. 41. ум. карасик, -карасичок. За періжками подали печені карасики. Левиц. І. 395. Ліз карасик через перелазик, та у воду плюсь! Ном.
Словник української мови Грінченка