Словник української мови Грінченка

каратати

Карата́ти, -та́ю, -єш

гл. Коротать. Тілько з нелюбом свій вік каратати. Мет. Дев'ятий десяток каратам (бабуся). Сим. 235.

Словник української мови Грінченка