карахонька —
КАРАХО́НЬКА, и, ж., діал. Маленький гарбуз. Михайлина вирвала їй на городі жовту карахоньку, змайструвала з старенької кохтини [кофтини] ляльку (Ю. Збанацький); * У порівн. Одна статура в матері і в доньки – обидві круглі, наче карахоньки.
Словник української мови у 20 томах