1. Словник української мови Грінченка

карахонька

Карахо́нька, -ки

ж. Родъ маленькой тыквы. О. 1861. IV. 34.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. карахонька — КАРАХО́НЬКА, и, ж., діал. Маленький гарбуз. Михайлина вирвала їй на городі жовту карахоньку, змайструвала з старенької кохтини [кофтини] ляльку (Ю. Збанацький); * У порівн. Одна статура в матері і в доньки – обидві круглі, наче карахоньки. Словник української мови у 20 томах