карахонька

КАРАХО́НЬКА, и, ж., діал.

Маленький гарбуз.

Михайлина вирвала їй на городі жовту карахоньку, змайструвала з старенької кохтини [кофтини] ляльку (Ю. Збанацький);

* У порівн. Одна статура в матері і в доньки – обидві круглі, наче карахоньки. Такі пухкі у Галі рученята, коса білява, куца і товста. Як реп'яшки, зелені оченята і пишно закопилені вуста (Л. Костенко).