Словник української мови Грінченка

карбуляти

Карбуля́ти, -ля́ю, -єш и карбуча́ти, -ча́ю, -єш

гл. = кабутати. Kolb., Pokucie, І. 196. Желех.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. карбуляти — Точитися [XI]  Словник з творів Івана Франка