карбуляти
Карбуля́ти, -ля́ю, -єш и карбуча́ти, -ча́ю, -єш
гл. = кабутати. Kolb., Pokucie, І. 196. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- карбуляти — Точитися [XI] Словник з творів Івана Франка