карбівничий

Карбівничий, -чого

м.

1) Кладущій клейма.

2) Полѣсовщикъ. Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти. Шевч. 84. Я тут у лісі карбівничим. КС. 1882. X. 187.

Значення в інших словниках

1. карбівничий — карбівни́чий іменник чоловічого роду, істота лісник рідко  Орфографічний словник української мови
2. карбівничий — -чого, ч., заст. Лісник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. карбівничий — ЛІСНИ́К (лісовий сторож; працівник лісової охорони), ЛІСОВИ́К розм., КАРБІВНИ́ЧИЙ заст., ПОБЕРЕЖНИ́К заст., ГА́ЙНИК діал., ЗЛІ́СНИЙ діал., ЛІСНИ́Й діал. Він без радості приносив птицю до похмурого, з розбійницьким виразом обличчя лісника Шкаварлиги.  Словник синонімів української мови
4. карбівничий — Карбівни́чий, -чого, -чому; ни́чі, -чих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. карбівничий — КАРБІВНИ́ЧИЙ, чого, ч., заст. Лісник. Вийшов з хати карбівничий, Щоб ліс оглядіти (Шевч., І, 1951, 42); Метушиться в хаті.. Рудий карбівничого син (Л. Укр., IV, 1954, 95).  Словник української мови в 11 томах