карбівничий

ЛІСНИ́К (лісовий сторож; працівник лісової охорони), ЛІСОВИ́К розм., КАРБІВНИ́ЧИЙ заст., ПОБЕРЕЖНИ́К заст., ГА́ЙНИК діал., ЗЛІ́СНИЙ діал., ЛІСНИ́Й діал. Він без радості приносив птицю до похмурого, з розбійницьким виразом обличчя лісника Шкаварлиги. Огрядний лісовик мовчки брав качки.. й ішов патрати худющу, завошивлену дичину (М. Стельмах); Далека від романтичного піднесення і мова героїв "Катерини", наприклад.., розмови карбівничого (лісника) з своїм.. помічником Ничипором (М. Рильський); Се був старий панський побережник, що мешкав під малим панським ліском, мав там своє поле й хатину і сторожив ліса (О. Кобилянська); Тепер він пробува́в найбільше в лісах, мав змови та справи зі злісними й лісничими за добір і число дерева (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. карбівничий — карбівни́чий іменник чоловічого роду, істота лісник рідко  Орфографічний словник української мови
2. карбівничий — -чого, ч., заст. Лісник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. карбівничий — Карбівни́чий, -чого, -чому; ни́чі, -чих  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. карбівничий — КАРБІВНИ́ЧИЙ, чого, ч., заст. Лісник. Вийшов з хати карбівничий, Щоб ліс оглядіти (Шевч., І, 1951, 42); Метушиться в хаті.. Рудий карбівничого син (Л. Укр., IV, 1954, 95).  Словник української мови в 11 томах
5. карбівничий — Карбівничий, -чого м. 1) Кладущій клейма. 2) Полѣсовщикъ. Вийшов з хати карбівничий, щоб ліс оглядіти. Шевч. 84. Я тут у лісі карбівничим. КС. 1882. X. 187.  Словник української мови Грінченка