каренький
Карий, -а, -е
1) Карій. Єсть карії очі, як зіроньки сяють. Шевч. 131. Нащо мені чорні брови, нащо карі очі? Шевч. 40.
2) Вороной. Коню сивий, коню карий. Федьк. Ой у нашім та заводі єсть коняка кара. Грин. III. 565. ум. каре́нький. Очи мої каренькиї, горе мені з вами. Чуб.
Словник української мови Грінченка