квас
Квас, -су
м.
1) Кислота.
2) Квасъ. Чуб. VII. 446. Знайте нас: ми кислиці, із нас квас. Ном. № 2524.
3) Закваска. Остерегайтесь квасу фарисейського. Єв. Мр. VIII. 15.
4) Также квас шевський. Квасъ для выдѣлки кожъ. Шух. І. 253. Вас. 157. ум. квасо́к.
Словник української мови Грінченка