Значення в інших словниках
-
квоктуха —
квокту́ха іменник жіночого роду, істота розм.
Орфографічний словник української мови
-
квоктуха —
-и, ж., розм. Те саме, що квочка I.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
квоктуха —
КВОКТУ́ХА, и, ж., розм. Те саме, що кво́чка 1. Усе це – і плескіт цинкового відра в похмурім криничнім провалі, і бабусі з обличчями святих, і квоктуха з ясно-жовтими колобочками курчат – було сповнене для мене зворушливої первісної чарівності (В. Дрозд).
Словник української мови у 20 томах
-
квоктуха —
КВО́ЧКА (курка, що висиджує або водить курчат), КВОКТУ́ХА розм. За погрібничком ходила квочка з курчатами, і було чути, як вона стиха поквоктує, гребеться в землі і шарудить соломою (Григорій Тютюнник).
Словник синонімів української мови
-
квоктуха —
КВОКТУ́ХА, и, ж., розм. Те саме, що кво́чка¹.
Словник української мови в 11 томах