квікати

Квікати, -каю, -єш

однокр. в. квікнути, -кну, -неш, гл. Визжать (о свиньяхъ). Мудрість Грицькова свиней ізлякала — хрукнули, квікнули, далі з лігва драла. Март. см. кувікати.