кирдик
Ки́рдик, -ка
м. ум. отъ ки́рд.
1) Небольшая часть овечьяго стада. Мнж. 184.
2) Стадо котныхъ овецъ. Мнж. 184.
Словник української мови ГрінченкаКи́рдик, -ка
м. ум. отъ ки́рд.
1) Небольшая часть овечьяго стада. Мнж. 184.
2) Стадо котныхъ овецъ. Мнж. 184.
Словник української мови Грінченка