китичний

Китичний, -а, -е

Относящійся къ кисти. китичний сотник. Китишний тим звався сотник, що китиця в його була коло шаблі. О. 1861. XI. Кух. 29.

Значення в інших словниках

1. китичний — ки́тичний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. китичний — -а, -е. Прикм. до китиця 1-3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. китичний — КИ́ТИЧНИЙ, а, е. Прикм. до ки́тиця 1. Віконні прорізи в синагозі обрамляють рельєфні мотузки з китичними закінченнями (із журн.); Прапор обрамлено китичною тасьмою жовтого кольору (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. китичний — КИ́ТИЧНИЙ, а, е. Прикм. до ки́тиця 1-3. Китичний тим звався сотник, що китиця в його була коло шаблі (Сл. Гр.).  Словник української мови в 11 томах