кицка
Ки́цка, -ки
ж. Кусокъ дерна; комъ земли, глыба, вывороченная плугомъ. Вх. Зн. 25. Шух. І. 165.
Словник української мови ГрінченкаКи́цка, -ки
ж. Кусокъ дерна; комъ земли, глыба, вывороченная плугомъ. Вх. Зн. 25. Шух. І. 165.
Словник української мови Грінченка