кициня

Киця́, -ця́ти

с. Маленькій горшечекъ. Желех. ум. кициня, киця́тко.

---------------

Киця, -ці

ж.

1) Кошка. Пішла киця по водицю, та й упала у криницю. н. п.

2) Родъ дѣтской игры. Ив. 36. ум. ки́цька, кицюня, кицюнечка. Як до тебе ходити?. В тебе кицька лиха. Чуб.