Словник української мови Грінченка

клапачик

Клапач, -ча

м.

1) Прозвище собаки (съ большими ушами?). Вх. Зн. 25.

2) Болтунъ. Желех.

3) Родъ кривого ножа. Вх. Уг. 244. ум. клапачик.

Словник української мови Грінченка