клапачка

Клапачка, -ки

ж.

1) Родъ трещетки, стукалки. Клапачки робит з ялового дерева і ними клапкат. Вх. Лем. 424.

Значення в інших словниках

1. клапачка — клапа́чка → клапач  Лексикон львівський: поважно і на жарт