Словник української мови Грінченка

клапоньки

Клап, -па

м.

1) Родъ зубца въ одеждѣ. Гол. Од. 22.

2) = капель. Гол. Од. 69.

8) мн. Объ ушахъ свиньи. ум. клапоньки. Прийшла свиня до коня та й каже: «Ось бо й я румак!». А кінь одказав: «І ніженьки коротенькі, і ушеньки клапоньки, і сама як свиня». Ном. № 7931.

Словник української мови Грінченка