клейнити

Клейни́ти, -ню́, -ни́ш

гл. Клеймить, налагать клеймо, тавро. Клейнити вівці. Щепи у мене клейнеті, — от я й пізнав, хто вкрав у мене п'ять щеп. Волч. у.

Значення в інших словниках

1. клейнити — Клейни́ти, -ню́, -ни́ш, -ня́ть  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)