ключа
Клю́ча, -чи
ж.
1) Деревянный крюкъ. см. ключка 2. Шух. І. 109.
2) Въ пѣснѣ о Свирговскомъ, очевидно, кѣмъ-то испорченной поправками, неправильно употреблено вм. ключ — стая птицъ: воронів ключа набігала. см. Макс. (1834), 71. АД. І. 161.
Словник української мови Грінченка