ключиння

Ключи́ння, -ня

с. соб. Жерди, связанныя по двѣ подъ угломъ и лежащій по обѣ стороны соломенной крыши. Могил. у.

Значення в інших словниках

1. ключиння — Клю́чи́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)