ключиння
Ключи́ння, -ня
с. соб. Жерди, связанныя по двѣ подъ угломъ и лежащій по обѣ стороны соломенной крыши. Могил. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ключиння — Клю́чи́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)