кобець
Ко́бець, -бця
м. = кібець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобил б'є. Чуб. І. 60.
Словник української мови ГрінченкаКо́бець, -бця
м. = кібець. Страхопуда гріх драти, бо він за курами тягне — кобил б'є. Чуб. І. 60.
Словник української мови Грінченка