Словник української мови Грінченка

ковбатка

Ковбатка, -ки

ж. Кусокъ. Дали ковбатку свинини, що була в борщі. Алв. 50. Чоловік кабана смалив, циган і нарипився: дай та й дай йому м'яса. Той дав йому ковбатку. Ном. № 938.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. ковбатка — -и, ж., діал. Шматок.  Великий тлумачний словник сучасної мови