Значення в інших словниках
-
ковзь —
КОВЗЬ, КОВЗЬ-КО́ВЗЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що передає звук ковзання. Леза ковзанів плавно, – ковзь, ковзь, – їдуть по поверхні (із журн.). 2. Уживається як присудок за знач. ко́взати 1 і ко́взатися.
Словник української мови у 20 томах