ковзь

Ковзь!

меж. Скользь!

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ковзь — КОВЗЬ, КОВЗЬ-КО́ВЗЬ, виг. 1. Звуконаслідування, що передає звук ковзання. Леза ковзанів плавно, – ковзь, ковзь, – їдуть по поверхні (із журн.). 2. Уживається як присудок за знач. ко́взати 1 і ко́взатися. Словник української мови у 20 томах