козачок

Козачо́к, -чка

ж. ум. отъ козак.

1) Маленькій казакъ. Я не царенко, не короленко, я ж отецький синок да панок козачок. Чуб. III. 281.

2) Прислуга комнатная изъ крѣпостныхъ въ прежнее время.

3) насѣк. Cerambux. Вх. Пч. І. 5. Червоні козачки... ворушаться по землі. Г. Барв. 541.

4) мн. Прутики, употребляемые въ дѣтской игрѣ того-же имени. Харьк. г. Ив. 38.

Значення в інших словниках

1. Козачок — Козачо́к прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. козачок — див. дитина  Словник синонімів Вусика
3. козачок — -чка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до козак 1-5). 2》 У стародавньому дворянському побуті – хлопчик-слуга. 3》 Веселий, жвавий український народний танець, спочатку поширений серед козацтва. || Музика до цього танцю.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. козачок — Український народний танець, жвавий і веселий за характером, що виконується у швидкому темпі. Музичний розмір 2/4. Під назвою 'казачек' побутує в Росії.  Словник-довідник музичних термінів
5. козачок — КОЗАЧО́К¹, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до коза́к 1–4. – Я не царенко, не короленко: Я ж отецький синок Да панок-козачок (з народної пісні); Наче полум'я – лампаси, синє небо – башличок, був з-за Дону, з-за Донбасу заповзятий козачок (М. Рудь). 2. іст.  Словник української мови у 20 томах
6. козачок — СЛУГА́ (у феодальному та буржуазному суспільстві — людина для особистих послуг у домі магната, поміщика, буржуа і т. ін.), ЛАКЕ́Й, КАМЕРДИ́НЕР, ПРИСЛУ́ЖНИК, СЛУ́ЖКА заст., СЛУЖНИ́К заст., СЛУЖИ́ТЕЛЬ заст., ПОСЛУ́ГА заст., ПАХО́ЛОК заст., ПОПИ́ХАЧ заст.  Словник синонімів української мови
7. козачок — КОЗАЧО́К, чка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до коза́к 1-5. — Я не царенко, не короленко: Я ж отецький синок Да панок-козачок (Чуб., III, 1872, 281); Наче полум’я — лампаси, синє небо — башличок, був з-за Дону, з-за Донбасу заповзятий козачок (Рудь, Дон.  Словник української мови в 11 томах