козачка
Козачка, -ки
ж.
1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? МВ. Скоро стам козачка козацький голос зачувати. ЗОЮР.
2) Родъ верхней мужской суконной одежды. Чуб. VII. 419.
3) — піскова. насѣк. Cicindela sylvatica. Вх. Пч. I. 5.
Словник української мови Грінченка