1. Словник української мови Грінченка

козачка

Козачка, -ки

ж.

1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? МВ. Скоро стам козачка козацький голос зачувати. ЗОЮР.

2) Родъ верхней мужской суконной одежды. Чуб. VII. 419.

3) — піскова. насѣк. Cicindela sylvatica. Вх. Пч. I. 5.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. козачка — коза́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. козачка — -и, ж. Дружина або дочка козака (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. козачка — КОЗА́ЧКА¹, и, ж. Дружина або дочка козака (у 1, 2 знач.). А козачка жде милого, Не убитого, живого (Л. Боровиковський); – Хто ж і порадить сироту, – одказують старі козачки, – як не ми?... Словник української мови у 20 томах
  4. козачка — Коза́чка, -чки, -чці; -за́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. козачка — КОЗА́ЧКА, и, ж. Дружина або дочка козака (у 1-3 знач.). А козачка жде милого. Не убитого, живого (Бор., Тв., 1957, 73); — Хто ж і порадить сироту,— одказують старі козачки,— як не ми? (Вовчок, І, 1955, 25); Дівчина зі станиці, козачка, .. Словник української мови в 11 томах