козачка
КОЗА́ЧКА¹, и, ж.
Дружина або дочка козака (у 1, 2 знач.).
А козачка жде милого, Не убитого, живого (Л. Боровиковський);
– Хто ж і порадить сироту, – одказують старі козачки, – як не ми? (Марко Вовчок);
Вона була козачкою вільного роду (Панас Мирний);
В тій хаті, обсадженій головатими соняшниками, жила молода козачка з хлопчиком Андрійком (Р. Іваничук);
Дівчина зі станиці, козачка, .. швидко йшла шляхом, несучи у руці маленький клунок (В. Собко);
Кубанка, козачка ладна була загинути – так прагнула покуштувати боротьби і перемоги (Олекса Ізарський).
КОЗА́ЧКА², и, ж., заст.
Рід верхнього чоловічого сукняного одягу.
Козачка. Коротка верхня одежа, що ледве доходить до колін .. Комір високий, стоячий, а замість фалд дрібні збори (О. Воропай).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- козачка — коза́чка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- козачка — -и, ж. Дружина або дочка козака (у 1-3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- козачка — Коза́чка, -чки, -чці; -за́чки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- козачка — КОЗА́ЧКА, и, ж. Дружина або дочка козака (у 1-3 знач.). А козачка жде милого. Не убитого, живого (Бор., Тв., 1957, 73); — Хто ж і порадить сироту,— одказують старі козачки,— як не ми? (Вовчок, І, 1955, 25); Дівчина зі станиці, козачка, .. Словник української мови в 11 томах
- козачка — Козачка, -ки ж. 1) Казачка. Та хто таке чув, щоб вільна козачка за крепака піддавалась? МВ. Скоро стам козачка козацький голос зачувати. ЗОЮР. 2) Родъ верхней мужской суконной одежды. Чуб. VII. 419. 3) — піскова. насѣк. Cicindela sylvatica. Вх. Пч. I. 5. Словник української мови Грінченка