козубець

Козуб, -ба

м. Лубочная коробка, лукошко. Коли ти мені муж, то будь мені дуж, а як не гриб, то не лізь у козуб. Ном. № 9131. козубом ста́ти. Замерзнуть, сдѣлаться твердымъ какъ кора (о мокрой одеждѣ). Поки до санок дійшов, (мокрий) підрясник козубом став. Св. Л. 96. ум. козубець. Вх. Зн. 26.

Значення в інших словниках

1. козубець — козубе́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. козубець — див. кошик  Словник синонімів Вусика
3. козубець — -бця, ч. Зменш. до козуб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. козубець — КОЗУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Зменш. до ко́зуб. Козубець лісових ягід.  Словник української мови у 20 томах
5. козубець — КОЗУБЕ́ЦЬ, бця́, ч. Зменш. до ко́зуб.  Словник української мови в 11 томах