козубня

Козубня́, -ні́

ж. = козуб. Гиря-мокотиря, собаки дражнила; собаки за нею, вона з козубнею. Ном. № 9281. ум. козубенька. Да й забрала той овес козубенькою увесь. н. п. Із лик плетені козубеньки, з якими ходять по опеньки. Котл. Ен. IV. 58.

Значення в інших словниках

1. козубня — козубня́ іменник жіночого роду козуб * Але: дві, три, чотири козубні́ рідко  Орфографічний словник української мови
2. козубня — див. кошик  Словник синонімів Вусика
3. козубня — -і, ж., рідко. Те саме, що козуб.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. козубня — КОЗУБНЯ́, і́, ж., рідко. Те саме, що ко́зуб. Гиря-мокутиря собаки дражнила; собаки за нею, вона з козубнею (примовка); Стуга – діжка велика, .. бочка, луб'яна козубня, що сидухи носять на базар бублики, буханці і т. ін. (Номис).  Словник української мови у 20 томах
5. козубня — КО́ШИК (виплетений з лози, рогозу, лубу тощо виріб, призначений для перенесення або зберігання чогось), КО́ШІ́ЛЬ, КОРЗИ́НА, КІШ, ПЛЕТІ́НКА, ОПА́ЛКА діал., КОБЕ́ЛЯ діал., КОШІ́ВКА діал.; КО́РОБ, КО́ЗУБ, КО́ЗУБЕНЬ, КОЗУБНЯ́, КОЗУ́БКА діал.  Словник синонімів української мови
6. козубня — КОЗУБНЯ́, і́, ж., рідко. Те саме, що ко́зуб. Гиря-мокутиря собаки дражнила; собаки за нею, вона з козубнею (Номис, 1864, № 9281); Стуга — діжка велика, .. бочка, луб’яна козубня, що сидухи носять на базар бублики, буханці і т. ін. (Номис, 1864, № 1404).  Словник української мови в 11 томах