козубня
КОЗУБНЯ́, і́, ж., рідко. Те саме, що ко́зуб.
Гиря-мокутиря собаки дражнила; собаки за нею, вона з козубнею (Номис, 1864, № 9281);
Стуга — діжка велика, .. бочка, луб’яна козубня, що сидухи носять на базар бублики, буханці і т. ін. (Номис, 1864, № 1404).
Словник української мови (СУМ-11)