колюх

Колю́х, -ха

м. Колючее растеніе. Взяв, наламав колюхів, обтикався да й сидить. Рудч. Ск. І. 159.

Значення в інших словниках

1. колюх — -а, ч., діал. Колюча рослина.  Великий тлумачний словник сучасної мови