колючий
Колючий, -а, -е
1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла. Шевч. 387.
2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина. Волч. у.
3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка