конопляр

Конопля́р, -ра

м. и конопля́рка, -ки, ж. = конопельник. Вх. Уг. 246.

Значення в інших словниках

1. конопляр — конопля́р іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. конопляр — -а, ч. Фахівець із коноплярства.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. конопляр — КОНОПЛЯ́Р, а́, ч. 1. Фахівець із коноплярства. На роботі – лікар, на городі – конопляр (приказка). 2. розм. Той, хто займається вирощуванням конопель для приготування наркотичної речовини.  Словник української мови у 20 томах
4. конопляр — КОНОПЛЯ́Р, а́, ч. Фахівець із коноплярства. Непоганих результатів.. досягли.. льонарі й коноплярі, які виростили добрий урожай льону й конопель (Рад. Укр., 21, I, 1958).  Словник української мови в 11 томах