конопляр
КОНОПЛЯ́Р, а́, ч.
1. Фахівець із коноплярства.
На роботі – лікар, на городі – конопляр (приказка).
2. розм. Той, хто займається вирощуванням конопель для приготування наркотичної речовини.
У Запоріжжі затримали п'ятьох коноплярів, що продавали марихуану (із журн.);
Оперативники натрапили на площу близько 0,6 га, на якій росли коноплі, але слід було встановити й особу самого конопляра (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)