коноплярка

КОНОПЛЯ́РКА, и, ж.

1. Жін. до конопля́р 1.

По всіх морях-океанах, ріках-озерах плавають судна, оснащені продукцією працьовитих городищанських коноплярок (з наук. літ.);

На виставці сільськогосподарської продукції львівські коноплярки посіли перше місце (з газ.).

2. Жін. до конопля́р 2.

В обласному центрі затримали коноплярку: на її городі правоохоронці виявили чотирнадцять кущів наркотичної коноплі (з газ.).

Значення в інших словниках

1. коноплярка — конопля́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. коноплярка — -и. Жін. до конопляр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коноплярка — КОНОПЛЯ́РКА, и, ж. Жін. до конопля́р. По всіх морях-океанах, ріках-озерах плавають судна, оснащені продукцією працьовитих городищанських коноплярок (Хлібороб Укр., 7, 1969, 30).  Словник української мови в 11 томах