коноплярка
КОНОПЛЯ́РКА, и, ж.
1. Жін. до конопля́р 1.
По всіх морях-океанах, ріках-озерах плавають судна, оснащені продукцією працьовитих городищанських коноплярок (з наук. літ.);
На виставці сільськогосподарської продукції львівські коноплярки посіли перше місце (з газ.).
2. Жін. до конопля́р 2.
В обласному центрі затримали коноплярку: на її городі правоохоронці виявили чотирнадцять кущів наркотичної коноплі (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коноплярка — конопля́рка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- коноплярка — -и. Жін. до конопляр. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коноплярка — КОНОПЛЯ́РКА, и, ж. Жін. до конопля́р. По всіх морях-океанах, ріках-озерах плавають судна, оснащені продукцією працьовитих городищанських коноплярок (Хлібороб Укр., 7, 1969, 30). Словник української мови в 11 томах