коноплярка

КОНОПЛЯ́РКА, и, ж. Жін. до конопля́р.

По всіх морях-океанах, ріках-озерах плавають судна, оснащені продукцією працьовитих городищанських коноплярок (Хлібороб Укр., 7, 1969, 30).

Значення в інших словниках

1. коноплярка — конопля́рка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. коноплярка — -и. Жін. до конопляр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коноплярка — КОНОПЛЯ́РКА, и, ж. 1. Жін. до конопля́р 1. По всіх морях-океанах, ріках-озерах плавають судна, оснащені продукцією працьовитих городищанських коноплярок (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах