коноплянка
КОНОПЛЯ́НКА, и, ж.
Співочий птах ряду горобцеподібних, що живиться насінням, перев. бур'янів.
На різні голоси славлять весну дрозди, коноплянки, вівчарики, щиглики та інше голосисте птаство (О. Копиленко);
На бур'яни .. впали зграйки щиглів і червоноголових коноплянок (М. Стельмах);
На тім гарбузі коноплянка гніздо звила, а в гнізді – жменька зелено-блакитних яєчок (В. Дрозд);
У домашніх умовах більшість коноплянок залишаються полохливими птахами: часто б'ються об клітку при різких рухах людини або свійських тварин (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)