коноплі
Коно́плі, -пе́ль
ж. мн.
1) раст. Конопля. Вирвався, як Пилип з конопель. Ном.
2) Пенька. Оце коноплями обмотають та смолою обмажуть, та й запалять. К. Набрала Ганна у людей конопель та льону і почала прясти. Левиц. І. ум. конопельки. Сію конопельки дрібні зелененькі. Чуб.
Словник української мови Грінченка