коренити
Корени́ти, -ню́, -ни́ш
гл.
1) Укоренять.
2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кв. II. 19. Кого попало і корениш, і ганить. Стор. І. 53.
Словник української мови ГрінченкаКорени́ти, -ню́, -ни́ш
гл.
1) Укоренять.
2) Бранить сильно, ругать. Не коренила ж вона його ні трохи. Кв. II. 19. Кого попало і корениш, і ганить. Стор. І. 53.
Словник української мови Грінченка