коринонька

Кори́на, -ни

ж. Древесная кора. ум. кори́нонька. Ва яворі коринонька. Гол. III. 101.

Значення в інших словниках

1. коринонька — КОРИ́НОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кори́на. На яворі коринонька (Сл. Б. Грінченка).  Словник української мови у 20 томах