1. Словник української мови Грінченка

коринонька

Кори́на, -ни

ж. Древесная кора. ум. кори́нонька. Ва яворі коринонька. Гол. III. 101.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коринонька — КОРИ́НОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кори́на. На яворі коринонька (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах