коринонька

КОРИ́НОНЬКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до кори́на.

На яворі коринонька (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коринонька — Кори́на, -ни ж. Древесная кора. ум. кори́нонька. Ва яворі коринонька. Гол. III. 101. Словник української мови Грінченка