Значення в інших словниках
-
королівський —
королі́вський прикметник
Орфографічний словник української мови
-
королівський —
[короул’іўс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і
Орфоепічний словник української мови
-
королівський —
-а, -е. 1》 Прикм. до король 1) і королева 1). || Власт. королю або королеві. 2》 Який міститься на тій половині шахової дошки, що й король. Королівський пішак. 3》 Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин. Мухомор королівський. 4》 перен. Найвищої якості; багатий, розкішний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
королівський —
КОРОЛІ́ВСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до коро́ль 1 і короле́ва 1. Сім уже літ .. Висіла туга й печаль над двором королівським Ойнея (І. Франко); Перед ним здіймався королівський замок з невеликою вежею (З. Тулуб); // Який є атрибутом влади короля.
Словник української мови у 20 томах
-
королівський —
МОНАРХІ́ЧНИЙ (пов'язаний з політичним режимом на чолі з монархом), МОНАРХІ́СТСЬКИЙ, ЦА́РСЬКИЙ, КОРОЛІ́ВСЬКИЙ. Чиясь злодійкувата рука нишпорить по селах.., сіючи отруйний сморід монархічної реакції (В.
Словник синонімів української мови
-
королівський —
Королі́вський, -ка, -ке
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
королівський —
КОРОЛІ́ВСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до коро́ль 1 і короле́ва 1. Сім уже літ.. Висіла туга й печаль над двором королівським Ойнея (Фр., XIII, 1954, 315); Перед ним здіймався королівський замок з невеликою вежею (Тулуб, Людолови, І, 1957, 5); // Власт.
Словник української мови в 11 томах