королівський

королі́вський

-а, -е.

1》 Прикм. до король 1) і королева 1).

|| Власт. королю або королеві.

2》 Який міститься на тій половині шахової дошки, що й король. Королівський пішак.

3》 Уживається як складова частина назв деяких рослин і тварин. Мухомор королівський.

4》 перен. Найвищої якості; багатий, розкішний.

Значення в інших словниках

1. королівський — королі́вський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. королівський — [короул’іўс'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і  Орфоепічний словник української мови
3. королівський — КОРОЛІ́ВСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до коро́ль 1 і короле́ва 1. Сім уже літ .. Висіла туга й печаль над двором королівським Ойнея (І. Франко); Перед ним здіймався королівський замок з невеликою вежею (З. Тулуб); // Який є атрибутом влади короля.  Словник української мови у 20 томах
4. королівський — МОНАРХІ́ЧНИЙ (пов'язаний з політичним режимом на чолі з монархом), МОНАРХІ́СТСЬКИЙ, ЦА́РСЬКИЙ, КОРОЛІ́ВСЬКИЙ. Чиясь злодійкувата рука нишпорить по селах.., сіючи отруйний сморід монархічної реакції (В.  Словник синонімів української мови
5. королівський — Королі́вський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. королівський — КОРОЛІ́ВСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до коро́ль 1 і короле́ва 1. Сім уже літ.. Висіла туга й печаль над двором королівським Ойнея (Фр., XIII, 1954, 315); Перед ним здіймався королівський замок з невеликою вежею (Тулуб, Людолови, І, 1957, 5); // Власт.  Словник української мови в 11 томах
7. королівський — Королівський, -а, -е Королевскій.  Словник української мови Грінченка